- обряджати
- і рідко обряжа́ти, -а́ю, -а́єш, недок., обряди́ти, -ряджу́, -ря́диш, док., перех., розм.1) Одягати, наряджати кого-небудь (перев. у святковий гарний одяг). || Обмивати й одягати покійника. || ким, у кого. Одягаючи певним чином, робити схожим на кого-, що-небудь.2) Влаштовувати, справляти що-небудь. || Готувати до чогось, перед чимось; лаштувати, обладнувати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.